огірочник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | огіро́чник | огіро́чники |
Р. | огіро́чника | огіро́чників |
Д. | огіро́чнику огіро́чникові |
огіро́чникам |
З. | огіро́чник | огіро́чники |
Ор. | огіро́чником | огіро́чниками |
М. | на/в огіро́чнику | на/в огіро́чниках |
Кл. | огіро́чнике* | огіро́чники* |
о-гі-ро́ч-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -огіроч-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- бот. однорічна трава, листя якої має запах свіжих огірків. [≈ 1][▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- юшка, зварена з солоними огірками. [▲ 2] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
Список перекладів | |