огудник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | огу́дник | огу́дники |
| Р. | огу́дника | огу́дників |
| Д. | огу́дникові огу́днику |
огу́дникам |
| З. | огу́дника | огу́дників |
| Ор. | огу́дником | огу́дниками |
| М. | огу́дникові, огу́днику | огу́дниках |
| Кл. | огу́днику | огу́дники |
о-гу́д-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: о-; корінь: -гуд-.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- той, хто гудить, ганить кого-, що-небудь. [≈ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |