овороть
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | оворо́ть | оворі́тті |
| Р. | оворі́тті | оворі́ттей |
| Д. | оворі́тті | оворі́ттям |
| З. | оворо́ть | оворі́тті |
| Ор. | оворо́тю | оворі́ттями |
| М. | оворі́тті | оворі́ттях |
| Кл. | оворі́тте* | оворі́тті* |
о-во-ро́ть
Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: о-; корінь: -вороть-.
Вимова ред.
- МФА : [ɔu̯ɔˈrɔtʲ] (одн.), [ɔu̯ɔˈrɔtʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- анат. частина стегнової кістки, що обертається в чашці таза. ◆ велика овороть Efim Fedotovich Liskun, «Zahalʹne tvarynnyt︠s︡tvo: z osnovamy anatomiï i fiziolohiï», 1934 Джерело — Derz︠h︡silʹhospvydav, 1934 - 443 стор.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |