овороть
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | оворо́ть | оворі́тті |
| Р. | оворі́тті | оворі́ттей |
| Д. | оворі́тті | оворі́ттям |
| З. | оворо́ть | оворі́тті |
| Ор. | оворо́тю | оворі́ттями |
| М. | оворі́тті | оворі́ттях |
| Кл. | оворі́тте* | оворі́тті* |
о-во-ро́ть
Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: о-; корінь: -вороть-.
Вимова
ред.- МФА : [ɔu̯ɔˈrɔtʲ] (одн.), [ɔu̯ɔˈrɔtʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- анат. частина стегнової кістки, що обертається в чашці таза. ◆ велика овороть Efim Fedotovich Liskun, «Zahalʹne tvarynnyt︠s︡tvo: z osnovamy anatomiï i fiziolohiï», 1934 Джерело — Derz︠h︡silʹhospvydav, 1934 - 443 стор.
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| Список перекладів | |