Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	обвою́ю	обвоюва́в	обвоюва́тиму	—
Ти	обвою́єш	обвоюва́в обвоюва́ла	обвоюва́тимеш	обвою́й
Він Вона Воно	обвою́є	обвоюва́в обвоюва́ла обвоюва́ло	обвоюва́тиме	—
Ми	обвою́єм(о)	обвоюва́ли	обвоюва́тимем(о)	обвою́ймо
Ви	обвою́єте	обвоюва́ли		обвою́йте
Вони	обвою́ють	обвоюва́ли	обвоюва́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	обвою́ючи
Дієприсл. мин. ч.	обвоюва́вши
Безособова форма	обвойо́вано

обвоювати (не зазначено розбиття на склади)

Префікс: об-; корінь: -во-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

те ж саме, що завоювати, боронити. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ «Мені здається (пише Н. Бухарін), що найкращий спосіб занапастити пролетарську літературу, що її прихильником я є, найбільший спосіб зав’язати їй світ – це зректися принципів вільної анархічної конкуренції, бо не можна зробити гарних письменників із тих, хто не пройшов певної літературної життєвої школи, життєвої боротьби, хто не завоював собі місце, не обвоював би кожного кроку своєї позиції в цій боротьбі. Хвильовий, «Про демагогічну водичку, або справжня адреса української воронщини, вільна конкуренція, ВУАН і т. д. (Третій лист до літературної молоді)»

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)

обвоювати