Українська
ред.

боронити І ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бороню́ борони́в
борони́ла
борони́тиму  —
Ти боро́ниш борони́в
борони́ла
борони́тимеш борони́
Він
Вона
Воно
боро́нить борони́в
борони́ла
борони́ло
борони́тиме  —
Ми боро́ним(о) борони́ли борони́тимем(о) бороні́м(о)
Ви боро́ните борони́ли бороні́ть
Вони боро́нять борони́ли борони́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. боронячи́
Дієприсл. мин. ч. борони́вши
Безособова форма

бо-ро-ни́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4c/b.

Корінь: -борон-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. обороняти, захищати кого-, що-небудь. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ — Мене од всіх ти боронив Котляревський
  2. неперех. не дозволяти, не давати робити що-небудь; забороняти. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Собаки, ворони Гризуть шляхту, клюють очі; Ніхто не боронить Т. Г. Шевченко
    1. чому, рідк. перешкоджати, заважати. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Вони [перші п'єси] краще задумані і краще виготовлені. А тепер — чи поспіх тому боронить, чи що друге, тілько недостає того почування правди, що в перших бувало Панас Мирний

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

обороняти, захищати кого-, що-небудь
не дозволяти, не давати робити що-небудь; забороняти
перешкоджати, заважати

Джерела ред.

боронити ІІ ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бороню́ борони́в
борони́ла
борони́тиму  —
Ти боро́ниш борони́в
борони́ла
борони́тимеш борони́
Він
Вона
Воно
боро́нить борони́в
борони́ла
борони́ло
борони́тиме  —
Ми боро́ним(о) борони́ли борони́тимем(о) бороні́м(о)
Ви боро́ните борони́ли бороні́ть
Вони боро́нять борони́ли борони́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. боронячи́
Дієприсл. мин. ч. борони́вши
Безособова форма

бо-ро-ни́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4c/b.

Корінь: -борон-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. рідк. те ж саме, що боронувати. ◆ Оре плугом, кіньми боронить П. П. Чубинський

Синоніми


Антоніми


Гіпероніми


Гіпоніми

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість


Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів


Джерела ред.