боронити
Українська
ред.
боронити І
ред.Морфосинтаксичні ознаки
ред.теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | бороню́ | борони́в борони́ла | борони́тиму | — |
Ти | боро́ниш | борони́в борони́ла | борони́тимеш | борони́ |
Він Вона Воно |
боро́нить | борони́в борони́ла борони́ло | борони́тиме | — |
Ми | боро́ним(о) | борони́ли | борони́тимем(о) | бороні́м(о) |
Ви | боро́ните | борони́ли | бороні́ть | |
Вони | боро́нять | борони́ли | борони́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | боронячи́ | |||
Дієприсл. мин. ч. | борони́вши | |||
Безособова форма | — |
бо-ро-ни́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4c/b.
Корінь: -борон-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: [bɔrɔˈnɪte]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- обороняти, захищати кого-, що-небудь. [▲ 1] ◆ — Мене од всіх ти боронив Котляревський
- неперех. не дозволяти, не давати робити що-небудь; забороняти. [≠ 2][▲ 2] ◆ Собаки, ворони Гризуть шляхту, клюють очі; Ніхто не боронить Т. Г. Шевченко
- чому, рідк. перешкоджати, заважати. [▲ 3] ◆ Вони [перші п'єси] краще задумані і краще виготовлені. А тепер — чи поспіх тому боронить, чи що друге, тілько недостає того почування правди, що в перших бувало Панас Мирний
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.обороняти, захищати кого-, що-небудь | |
не дозволяти, не давати робити що-небудь; забороняти | |
перешкоджати, заважати | |
Джерела
ред.боронити ІІ
ред.Морфосинтаксичні ознаки
ред.теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | бороню́ | борони́в борони́ла | борони́тиму | — |
Ти | боро́ниш | борони́в борони́ла | борони́тимеш | борони́ |
Він Вона Воно |
боро́нить | борони́в борони́ла борони́ло | борони́тиме | — |
Ми | боро́ним(о) | борони́ли | борони́тимем(о) | бороні́м(о) |
Ви | боро́ните | борони́ли | бороні́ть | |
Вони | боро́нять | борони́ли | борони́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | боронячи́ | |||
Дієприсл. мин. ч. | борони́вши | |||
Безособова форма | — |
бо-ро-ни́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4c/b.
Корінь: -борон-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: [bɔrɔˈnɪte]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- рідк. те ж саме, що боронувати. ◆ Оре плугом, кіньми боронить П. П. Чубинський
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |