новачата

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	—	новача́та
Р.	—	новача́т
Д.	—	новача́там
З.	—	новача́т
Ор.	—	новача́тами
М.	—	новача́тах
Кл.	—	новача́та

но-ва-ча́-та

Іменник, істота, спільний рід (може узгоджуватися з іншими частинами мови як чоловічого, так і жіночого роду), II відміна (тип відмінювання мн. <1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Корінь: -новач-; суфікс: -ат; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. збірн. до новак. ◆ У 1995 р. у вже незалежній Україні з’являється перший том видання Теодосія Самотулки «Історія України в іграх: захисники рідного вогнища», – історичні ігри для новачат (Київ–Нью-Йорк, Видавництво М.П. Коць).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: новак, новакува́ння, нова́цтво прикметники: новацький

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: [[ Російська|]] (ru)

Джерела

• Вовк І. О. Видання літератури для і про наймолодших членів Пласту