нирець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ни́ре́ць | ни́рці́ |
| Р. | ни́рця́ | ни́рці́в |
| Д. | ни́рце́ві ни́рцю́ |
ни́рця́м |
| З. | ни́ре́ць | ни́рці́ |
| Ор. | ни́рце́м | ни́рця́ми |
| М. | ни́рці́ ни́рця́ |
ни́рця́х |
| Кл. | ни́рцю́* | ни́рці́* |
ни́р-е́ць
Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -нир-; суфікс: -ець.
Вимова
ред.- МФА : [ˈnɪˈrɛt͡sʲ] (одн.), [ˈnɪrˈt͡sʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.
Значення
ред.Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від psl.
[[nyrjati#=Невідома
=|nyrjati]]«пірнати», від д. psl. *nyr-, psl. *nur-, psl. *nьr-, psl. *ner-, psl. *nor- «опускати», пов'язане psl. nora «нора»; — споріднене з лит. nérti «пірнати; опускати», nãras «водолаз; гагара», лат. nirt «пірнати», можливо, також санскр. náraka- «підземний світ, пекло», гр. νέρτος «яструб» (< «нирок»). —
Rudn. II 858; Фасмер III 91—92; Черных І 581—582; Преобр. І 620; ЭСБМ 8, 52—53; Brückner 365; Machek ESJČ 401; Holub—Кор. 246—247; Plevačová Slavia 1974/4, 357—361; Trautmann 196—197; Fraenkel 495. — Пор. нора́¹, ну́рити¹.Переклад
ред.| Список перекладів | |