Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	неіму́нний	неіму́нна	неіму́нне	неіму́нні
Р.	неіму́нного	неіму́нної	неіму́нного	неіму́нних
Д.	неіму́нному	неіму́нній	неіму́нному	неіму́нним
З.	неіму́нного (іcт.) неіму́нний (неіст.)	неіму́нну	неіму́нне	неіму́нних (іст.) неіму́нні (неіст.)
О.	неіму́нним	неіму́нною	неіму́нним	неіму́нними
М.	неіму́ннім неіму́нному	неіму́нній	неіму́ннім неіму́нному	неіму́нних

не-і-му́н-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: не-; корінь: -імун-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

мед. з відсутнім імунітетом. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Накопичення значної кількості неімунних дітей призвело до виникнення в 1991 — 97 роках епідемії дифтерії в більшості республік колишнього Радянського Союзу. Джерело — (з газети).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)

неімунний