немохідний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	немохі́дний	немохі́дна	немохі́дне	немохі́дні
Р.	немохі́дного	немохі́дної	немохі́дного	немохі́дних
Д.	немохі́дному	немохі́дній	немохі́дному	немохі́дним
З.	немохі́дного (іcт.) немохі́дний (неіст.)	немохі́дну	немохі́дне	немохі́дних (іст.) немохі́дні (неіст.)
О.	немохі́дним	немохі́дною	немохі́дним	немохі́дними
М.	немохі́днім немохі́дному	немохі́дній	немохі́днім немохі́дному	немохі́дних

не-мо-хі́д-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -немохід-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: [nemoˈxʲidnei̯]

• прослухати вимову

  noicon

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. невідомого походження. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: похідни́й дієслова: похо́дити

Етимологія

Неясний утвір, що в другій частині пов'язаний із укр. ходити.

Переклад

Список перекладів

Джерела

Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3.