Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	невідмі́нюваний	невідмі́нювана	невідмі́нюване	невідмі́нювані
Р.	невідмі́нюваного	невідмі́нюваної	невідмі́нюваного	невідмі́нюваних
Д.	невідмі́нюваному	невідмі́нюваній	невідмі́нюваному	невідмі́нюваним
З.	невідмі́нюваного (іcт.) невідмі́нюваний (неіст.)	невідмі́нювану	невідмі́нюване	невідмі́нюваних (іст.) невідмі́нювані (неіст.)
О.	невідмі́нюваним	невідмі́нюваною	невідмі́нюваним	невідмі́нюваними
М.	невідмі́нюванім невідмі́нюваному	невідмі́нюваній	невідмі́нюванім невідмі́нюваному	невідмі́нюваних

не-від-мі́-ню-ва-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікси: не-від-; корінь: -мін-; суфікс: -юван^?; закінчення: -ий.

який не відмінюється, не має форм відмінювання. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

невідмінюваний