наущати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | науща́ю | науща́в | науща́тиму | — |
| Ти | науща́єш | науща́в науща́ла | науща́тимеш | науща́й |
| Він Вона Воно |
науща́є | науща́в науща́ла науща́ло | науща́тиме | — |
| Ми | науща́єм(о) | науща́ли | науща́тимем(о) | науща́ймо |
| Ви | науща́єте | науща́ли | науща́йте | |
| Вони | науща́ють | науща́ли | науща́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | науща́ющий | |||
| Дієприкм. мин. ч. | науща́вший | |||
| Дієприсл. теп. ч. | науща́я | |||
| Дієприсл. мин. ч. | науща́в, науща́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | науща́емый | |||
| Пас. дієприкм. мин. | — | |||
| Безособова форма | науща́овано | |||
на-у-ща́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — наустити.
Префікс: на-; корінь: -ущ-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- наставляти, навчати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- підмовляти, підбурювати проти кого-, чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| наставляти, навчати | |
| підмовляти, підбурювати | |
Джерела ред.