нарука
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | на́рука | на́руки |
Р. | на́руки | на́рук |
Д. | на́руці | на́рукам |
З. | на́руку | на́руки |
Ор. | на́рукою | на́руками |
М. | на́руці | на́руках |
Кл. | на́руко* | на́руки* |
на́-ру-ка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: на-; корінь: -рук-; закінчення: -а.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- благодіяння, добродіяння. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Переклад ред.
Список перекладів | |
Метаграми ред.
Джерела ред.
- О.І. Іліаді. Архаїчна лексика українських діалектів Закарпаття й реконструкція праслов'янського словника, — 2011.