намірятися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	наміря́юся (-юсь)	наміря́вся (-всь)	наміря́тимуся наміря́тимусь	—
Ти	наміря́єшся	наміря́вся (-всь) наміря́лася (-лась)	наміря́тимешся	наміря́йся наміря́йсь
Він Вона Воно	наміря́ється	наміря́вся (-всь) наміря́лася (-лась) наміря́лося (-лось)	наміря́тиметься	—
Ми	наміря́ємося (-ємось, -ємся)	наміря́лися	наміря́тимемося (-мемось, -имемся)	наміря́ймося (-ймось)
Ви	наміря́єтеся (-тесь)	наміря́лися		наміря́йтеся (-йтесь)
Вони	наміря́ються	наміря́лися (-лись)	наміря́тимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	наміря́ючись
Дієприсл. мин. ч.	наміря́вшись
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

намірятися (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -намір-; суфікс: -я; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА : [nɐmʲiˈrʲɑtesʲɐ] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. мати намір робити що-небудь. ◆ [М а в к а:] Знов ти? (наміряється втікати) Леся Українка ◆ А тепер уже, он бачиш, Доходить до чого. Що я стратить наміряюсь Максима святого Т. Г. Шевченко ◆ Ви підводитесь і бачите, як гнідко, вивернувшись на траві, наміряється псі скинутись Мирн. ◆ Вчора виїграв Котигорошок, і сьогодні Юрко намірився відігратися будь-шо-будь О. В. Донченко ◆ Стеха сказала, що їхати намірився Данило Коп. ◆ Коли вже певно намірилася йти за кого-небудь, так іди за Миколу. Квітка)
2. націлюватися в кого-, що-небудь, замахуватися на когось, щось. ◆ Стрілець ще намірився в третій раз Рудч. ◆ Намірся, та не вдар Ном.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: намір дієслова: наміритися

Етимологія

Від ?

Переклад

мати намір робити що-небудь
Російськаru: намереваться (ru); (книжн.) вознамериваться (ru), вознамериться (ru), возыметь намерение (ru); (делать усилия) пытаться (ru), попытаться (ru), (книжн.) иметь поползновение (ru), сделать поползновение (ru); (только соверш.) решить (ru), (после колебаний) решиться (ru), намереваться (ru)

націлюватися в кого-, що-небудь, замахуватися на когось
Російськаru: (при стрельбе, ударе и т. п.) (разг.) нацеливаться (ru), нацелиться (ru); (для удара) замахиваться (ru), замахнуться (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: намірятися