мрійник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | мрі́йник | мрі́йники |
| Р. | мрі́йника | мрі́йників |
| Д. | мрі́йникові мрі́йнику |
мрі́йникам |
| З. | мрі́йника | мрі́йників |
| Ор. | мрі́йником | мрі́йниками |
| М. | мрі́йникові, мрі́йнику | мрі́йниках |
| Кл. | мрі́йнику | мрі́йники |
мрі́й-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -мрій-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- той, хто мріє. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- той, хто відривається в мріях від реального життя. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: мрійник
- Мрійник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Шаблон:СУМ-20