монокоаліція
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | монокоалі́ція | монокоалі́ції |
| Р. | монокоалі́ції | монокоалі́цій |
| Д. | монокоалі́ції | монокоалі́ціям |
| З. | монокоалі́цію | монокоалі́ції |
| Ор. | монокоалі́цією | монокоалі́ціями |
| М. | монокоалі́ції | монокоалі́ціях |
| Кл. | монокоалі́ціє* | монокоалі́ції* |
мо-но-ко-а-лі́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префіксоїд: моно-; корінь: -коаліц-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |