мешти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | — | ме́шти |
Р. | — | ме́штів |
Д. | — | ме́штам |
З. | — | ме́шти |
Ор. | — | ме́штами |
М. | — | на/у ме́штах |
Кл. | — | ме́шти* |
ме́ш-ти
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -мешт-; закінчення: -и.
Вимова
ред.- МФА : [—] (одн.), [ˈmɛʃte] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- тільки мн., діал. легкі татарські черевики. ◆ Чоловік був узутий у чорні мешти.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
З татарської — «легкі черевики»
Переклад
ред.Список перекладів | |
|