Українська
Редагувати

Морфосинтаксичні ознакиРедагувати

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я ме́шкаю ме́шкав
ме́шкала
ме́шкатиму  —
Ти ме́шкаєш ме́шкав
ме́шкала
ме́шкатимеш ме́шкай
Він
Вона
Воно
ме́шкає ме́шкав
ме́шкала
ме́шкало
ме́шкатиме  —
Ми ме́шкаєм(о) ме́шкали ме́шкатимем(о) ме́шкаймо
Ви ме́шкаєте ме́шкали ме́шкайте
Вони ме́шкають ме́шкали ме́шкатимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. ме́шкаючи
Дієприсл. мин. ч. ме́шкавши
Пас. дієприкм. теп. ч. [[{{{2}}}ний]]
Безособова форма [[{{{2}}}но]]

ме́ш-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — помешкати.


Корінь: -мешк-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. галиц. те ж саме, що домувати (3). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

ХолонімиРедагувати

МеронімиРедагувати

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати

КолокаціїРедагувати

Прислів'я та приказкиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

У значенні мати домівку — від пол. mieszkać. Іврит: מִשְׁכַּן - mishkān, значить "оселя" або "житло".

ПерекладРедагувати

Список перекладів

ДжерелаРедагувати