Українська
ред.

відмінок	однина	множина
Н.	механіза́тор	механіза́тори
Р.	механіза́тора	механіза́торів
Д.	механіза́торові механіза́тору	механіза́торам
З.	механіза́тора	механіза́торів
Ор.	механіза́тором	механіза́торами
М.	механіза́торові механіза́тору	механіза́торах
Кл.	механіза́тору	механіза́тори

ме-ха-ні-за́-тор

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -механіз-; суфікс: -атор.

Механізатор

фахівець із механізації. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.
той, хто обслуговує машини та механізми (переважно у сільському господарстві). ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість
іменники: механізація, механізм прикметники: механізаторський, механічний дієслова: механізувати дієприкметники: механізований

Від ??

фахівець із механізації
Російська_ru: механизатор ^(ru) чол.

той, хто обслуговує машини та механізми

Література ред.

Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубчінського.