мент
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина | обм. ч. |
|---|---|---|---|
| Н. | мент | менти | менти |
| Р. | мента | ментів | ментів |
| Д. | менту ментові |
ментам | — |
| З. | мент | менти | менти |
| Ор. | ментом | ментами | — |
| М. | менті | ментах | — |
| Кл. | менте* | менти* | — |
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -мент-.
Вимова ред.
- МФА: [ˈmɛnt]
прослухати вимову?, файл- УФ: [мент]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. міліціонери, поліцейські. ◆ немає прикладів застосування.
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від угор. Mente («плащ»)
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела ред.
| Вікідані мають лексему мент (). |