маячня

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	маячня́	—
Р.	маячні́	—
Д.	маячні́	—
З.	маячню́	—
Ор.	маячне́ю	—
М.	маячні́	—
Кл.	маячне́	—

ма-яч-ня́

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -маяч-; суфікс: -н; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: [mɐjɐˈt͡ʃnʲɑ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Прибивач-угодник : Це просто маячня якась ! Ви всі кури аалямбівські ! //Мелашка: Да як ти смієш, кінь ти зелений, іди до своєї хати і прибери там! //Мотря (перебиває Мелашку ) Кури ? Що за маячня ! Ти на себе подивись ; Хто з нас Курка Аалямбу ? Хотіла б я побачити дружину твою , коли ти , галицький прибивач-угодник , прийдеш до неї нечесаний , немитий та і не бритий . Ти сам - ходяча маячня ! (І. Франко)

Синоніми

1. дурня, абсурд, нісенітниця

Антоніми

1. здоровий глузд

Гіпероніми

1. мара

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: мая́чення

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: dellirium (en) Білоруськаbe: маячаньне (be) сер., трызненне (be) сер., брэд (be) чол., вяроза (be) жін., марэньне (be) сер. Російськаru: бред (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: маячня