маланкар

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	маланка́р	маланкарі́
Р.	маланкарю́	маланкарі́в
Д.	маланкарю́ маланка́ре́ві	маланкаря́м
З.	маланкар	маланкарі́в
Ор.	маланкаре́м	маланкаря́ми
М.	маланкарі́ маланкарю́	маланкаря́х
Кл.	маланка́рю*	маланкарі́*

ма-лан-ка́р

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -маланк-; суфікс: -ар.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. етн. учасник святкувань Маланки. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: маланкува́ння прикметники: маланко́вий дієслова: маланкува́ти

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: маланкарь (ru) чол.