люкрувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	люкру́ю	люкрува́в	люкрува́тиму	—
Ти	люкру́єш	люкрува́в люкрува́ла	люкрува́тимеш	люкру́й
Він Вона Воно	люкру́є	люкрува́в люкрува́ла люкрува́ло	люкрува́тиме	—
Ми	люкру́єм(о)	люкрува́ли	люкрува́тимем(о)	люкру́ймо
Ви	люкру́єте	люкрува́ли		люкру́йте
Вони	люкру́ють	люкрува́ли	люкрува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	люкру́ючи
Дієприсл. мин. ч.	люкрува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	люкро́ваний
Безособова форма	люкро́вано

люк-ру-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -люкр-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [lʲʊkrʊˈu̯ɑte]
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. покривати люкром. ◆ Взагалі, в Україні не було прийнято люкрувати паски білим цукровим люкром, на відміну від «кулічєй», які зазвичай були покриті білою поливкою.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: люкр

Етимологія

Від лакри́ця «(бот.) «солодка, Glycyrrhiza L.» лакариця «солодка щетиниста, Glycyrrhiza echinata L.» Мак, лакричник «тс.» Мак, локри́ця «солодка», люкреція «солодка гола, Gl. glabra» Мак, лякориця «тс.; солодка щетиниста» Мак;— рос. лакри́ца «солодка», лакри́чник, білор. лакры́ца, лакры́чнік, пол. lukrecja, ст. lakrycja, чеськ. lékořice, словац. lekorica, в.-луж. lekwica, [lekrica], н.-луж. lakrica, болг. лакрица, [лакриц] «тс.»;— запозичення з німецької мови; нім. Lakritze «тс.» походить від лат. liquiritia (lacritia) «солодковий корінь», яке зводиться до д.-грец. γλυκύρριζα «тс.», утвореного з основ прикметника «солодкий», етимологічно неясного, та іменника д.-грец. ῥίζα «корінь», спорідненого з лат. radix «тс.».— СІС 382; Фасмер II 453; КЭСРЯ 233; Преобр. І 431; Боброва РЯШ 1973/5, 99; Machek ESJČ 124; БЕР III 293; Bern. 1 699; Schuster-Šewc 813; Kluge—Mitzka 419; Walde—Hofm. I 812; Frisk II 655—656. — Див. ще радика́л. — Пор. Глике́рія, гліцери́н, глюко́за.

Переклад

Список перекладів