локриця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | локри́ця | локри́ці |
| Р. | локри́ці | локри́ць |
| Д. | локри́ці | локри́цям |
| З. | локри́цю | локри́ці |
| Ор. | локри́цею | локри́цями |
| М. | локри́ці | локри́цях |
| Кл. | локри́це* | локри́ці* |
лок-ри́-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -локриц-; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА : [lɔˈkrɪt͡sʲɐ] (одн.), [lɔˈkrɪt͡sʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- бот. багаторічна рослина родини Бобових, корінь якої використовується в промисловості й медицині. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від лакри́ця «(бот.) «солодка, Glycyrrhiza L.» лакариця «солодка щетиниста, Glycyrrhiza echinata L.» Мак, лакричник «тс.» Мак, локри́ця «солодка», люкреція «солодка гола, Gl. glabra» Мак, лякориця «тс.; солодка щетиниста» Мак;— рос. лакри́ца «солодка», лакри́чник, білор. лакры́ца, лакры́чнік, пол. lukrecja, ст. lakrycja, чеськ. lékořice, словац. lekorica, в.-луж. lekwica, [lekrica], н.-луж. lakrica, болг. лакрица, [лакриц] «тс.»;— запозичення з німецької мови; нім. Lakritze «тс.» походить від лат. liquiritia (lacritia) «солодковий корінь», яке зводиться до д.-грец. γλυκύρριζα «тс.», утвореного з основ прикметника «солодкий», етимологічно неясного, та іменника д.-грец. ῥίζα «корінь», спорідненого з лат. radix «тс.».— СІС 382; Фасмер II 453; КЭСРЯ 233; Преобр. І 431; Боброва РЯШ 1973/5, 99; Machek ESJČ 124; БЕР III 293; Bern. 1 699; Schuster-Šewc 813; Kluge—Mitzka 419; Walde—Hofm. I 812; Frisk II 655—656. — Див. ще радика́л. — Пор. Глике́рія, гліцери́н, глюко́за.
Переклад ред.
| Список перекладів | |