лубок
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | лубо́к | лубки́ |
| Р. | лубка́ | лубкі́в |
| Д. | лубко́ві лубку́ |
лубка́м |
| З. | лубо́к | лубки́ |
| Ор. | лубко́м | лубка́ми |
| М. | лубко́ві лубку́ |
лубка́х |
| Кл. | лубку́* | лубки́* |
лу-бо́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -луб-; суфікс: -ок.
Вимова
ред.- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- внутрішня частина кори листяних дерев, що межує з деревиною. [▲ 1]◆ Не журись, у нас вози лубками вшиті! Карпенко-Карий
- виріб з луба (кузов воза, саней і т. ін.) [▲ 2] ◆ Він бачив уже валку саней з колодами, брусами, повні лубки червоної цегли, немов миски ягід. М. М. Коцюбинський Джерело — "Fata morgana".
- мн. віз, сани з кузовом зроблений з луба [▲ 3] ◆ Але баба лежала вже тихо i спокійно щось говорила до себе, наче крізь сон: …Взяв син лубки, поклав старого та й одвіз у провалля… М. М. Коцюбинський Джерело — "Що записано в книгу життя" Михайло.
- перев. мн. тверда накладка на місці перелому кістки; шина. [≈ 4][▲ 4] ◆ Біда лежав на розкладному ліжку… Нога була в лубках Микола Петрович Трублаїні Джерело — "Пустуни на пароплаві" Микола Трублаїні.
- липова дошка для малювання або гравірування картини, звичайно нескладної виконанням. [▲ 5] ◆ Намалюю неньку на жовтому лубку П. П. Чубинський
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.- —
- —
- кузов
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів’я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ?
Переклад
ред.| внутрішня частина кори листяних дерев, що межує з деревиною | |
| віз, сани з кузовом зроблений з луба | |
| |
| тверда накладка на місці перелому кістки; шина | |
| липова дошка для малювання або гравірування картини, звичайно нескладної виконанням | |