лотач

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ло́тач	ло́тачі
Р.	ло́тача	ло́тачів
Д.	ло́тачеві ло́тачу	ло́тачам
З.	ло́тач	ло́тачі
Ор.	ло́тачем	ло́тачами
М.	ло́тачі ло́тачу	ло́тачах
Кл.	ло́тачу*	ло́тачі*

ло́-тач

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -лотач-.

Вимова

• МФА : [ˈlɔtɐt͡ʃ] (одн.), [ˈlɔtɐt͡ʃʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Лотач

Значення

1. діал. те ж саме, що калюжниця болотна. ◆ Долину над Серетом залляло море трави, а в нім висипався жовтим цвітом лоташ, біліла королиця. Джерело — Nad tykhym Seretom: spohady ĭ opovidanni︠a︡, Mykhaĭlo Stupka, 1983.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: [[ Російська|]] (ru)