курія
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ку́рія | ку́рії |
Р. | ку́рії | ку́рій |
Д. | ку́рії | ку́ріям |
З. | ку́рію | ку́рії |
Ор. | ку́рією | ку́ріями |
М. | ку́рії | ку́ріях |
Кл. | ку́ріє* | ку́рії* |
ку́-рі-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -курі-; закінчення: -я.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- у Стародавньому Римі — одиниця родової організації суспільства ◆ немає прикладів застосування.
- провінційний міський сенат в Римській імперії◆ немає прикладів застосування.
- в Західній Європі у середні віки — рада сеньйора з його васалами ◆ немає прикладів застосування.
- сукупність центральних установ, за допомогою яких здійснюється управління католицькою церквою ◆ немає прикладів застосування.
- у деяких країнах – розряд виборців за якоюсь ознакою (майно, стан, національність і т. ін.) ◆ немає прикладів застосування.
- група виборців при виборах у представницькі органи за куріальною виборчою системою. Курії можуть бути сформовані за національною, класовою, майновою й іншими ознаками. Так, вибори до Галицького сейму наприкінці минулого століття відбувалися у чотирьох куріях: першу становили великі землевласники, поміщики; другу – велика міська буржуазія, третю — торговельно-промислова буржуазія, четверту — селяни, які платили прямі податки. Члени першої курії мали третину представників у сеймі, хоча становили лише 0.03 % населення.
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Усталені словосполучення, фразеологізми
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ? (від лат. curia)
Переклад
ред.Список перекладів | |