кулеметниця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | кулеме́тниця | кулеме́тниці |
Р. | кулеме́тниці | кулеме́тниць |
Д. | кулеме́тниці | кулеме́тницям |
З. | кулеме́тницю | кулеме́тниць |
Ор. | кулеме́тницею | кулеме́тницями |
М. | кулеме́тниці | кулеме́тницях |
Кл. | кулеме́тницю | кулеме́тниці |
ку-ле-ме́т-ни-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Корінь: -кулемет-; суфікси: -н-иц; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- жін. ім. до кулеметник. ◆ В зоні Операції об'єднаних сил загинула кулеметниця.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
|