крутянець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | крутя́нець | крутя́нці |
| Р. | крутя́нця | крутя́нців |
| Д. | крутя́нцеві крутя́нцю |
крутя́нцям |
| З. | крутя́нця | крутя́нців |
| Ор. | крутя́нцем | крутя́нцями |
| М. | крутя́нцеві крутя́нецю |
крутя́нцях |
| Кл. | крутя́нцю | крутя́нці |
кру-тя́-нець
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -крут-; суфікси: -ян-ець.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- істор. оборонці української державності у бою під Крутами. ◆ Крутянці обрали волю — вони виявилися свідомішими від більшості своїх ровесників, навіть мудрішими за деяких великодержавних мужів того часу. І заплатили дорогою ціною — власним життям. Джерело — із газети.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
