крутянець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	крутя́нець	крутя́нці
Р.	крутя́нця	крутя́нців
Д.	крутя́нцеві крутя́нцю	крутя́нцям
З.	крутя́нця	крутя́нців
Ор.	крутя́нцем	крутя́нцями
М.	крутя́нцеві крутя́нецю	крутя́нцях
Кл.	крутя́нцю	крутя́нці

кру-тя́-нець

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -крут-; суфікси: -ян-ець.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Файл:Микола Корпан.jpg

Крутянець

Файл:М.Ганкевич.jpg

Крутянець

Значення

1. істор. оборонці української державності у бою під Крутами. ◆ Крутянці обрали волю — вони виявилися свідомішими від більшості своїх ровесників, навіть мудрішими за деяких великодержавних мужів того часу. І заплатили дорогою ціною — власним життям. Джерело — із газети.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
топоніми: Крути іменники: прикметники: докрутянський (до подій Крут), покрутянський (після подій Крут)

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: крутянец (ru) чол.