крутилка
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | крути́лка | крути́лки |
| Р. | крути́лки | крути́лок |
| Д. | крути́лці | крути́лкам |
| З. | крути́лку | крути́лки |
| Ор. | крути́лкою | крути́лками |
| М. | крути́лці | крути́лках |
| Кл. | крути́лко* | крути́лки* |
кру-ти́л-ка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -крут-; суфікси: -ил?-к; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. саморобна споруда для колування по льоду — традиційна зимова гра українців. [≈ 1][▲ 1] ◆ А як парубки з дівчатами крутилку було зроблять! Серед річки в кригу вбивається кілок, на кілок надягається старе колесо, між спицями встромлюються довгі дрючки, а до них на кінцях прив'язуються санчата. Хлопці кілками крутять колесо, а санчата по колу вихором літають. Остап Вишня
- розм. крутько, непосидюча людина. [≈ 2][▲ 2] ◆ Ох, кого ж це він задумав брати? Кого він оце приведе в мою хату? Якусь дзиґу, якусь крутилку, голосну, як дзвін, крикуху, тарахкотілку. І. Нечуй-Левицький
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: крутилка
- Cловник синонімів української мови, на основі електронного видання "Словники України" – 1.4
- Курочкін О., 'Свята й обряди українського народу', Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. - 2-ге вид. // А. П. Пономарьов, Л .Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. - Київ, 1994.