Українська
Редагувати

Морфологічні та синтаксичні властивостіРедагувати

відмінок однина множина
Н. кри́ця кри́ці
Р. кри́ці кри́ц
Д. кри́ці кри́цям
З. кри́цю кри́ці
Ор. кри́цею кри́цями
М. кри́ці кри́цях
Кл. кри́це* кри́ці*

кри́-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: --.

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. те ж саме, що сталь ◆ Вони тягарем лягали на його душу, одначе не розслабляли волі, робили її твердішою, гартували, як вогонь крицю. Михайло Стельмах, «Велика рідня»
  2. шматок неочищеного від різних домішок заліза пористої будови, який утворюється під час виплавляння сталі з руди або чавуну ◆ немає прикладів застосування.
  3. розм. те ж саме, що кресало ◆ Витяг люльку Підкова, // Креснув кременем в крицю, та іскри чортма. Іван Драч, «Баляда про люльку»
  4. туга масна глина ◆ немає прикладів застосування.

СинонімиРедагувати

  1. булат, сталь
  2. -
  3. кресало

АнтонімиРедагувати

  1. -

ГіперонімиРедагувати

  1. метал

ГіпонімиРедагувати

Усталені словосполучення, фразеологізмиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники: крицевий
  • дієслова:
  • прислівники:

ЕтимологіяРедагувати

Від ??

ПерекладРедагувати

сталь

ЛітератураРедагувати

Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

Тлумачення на СЛОВНИК.НЕТ