котити
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | кочу́ | коти́в | коти́тиму | — |
| Ти | коти́ш | коти́в коти́ла | коти́тимеш | коти́ |
| Він Вона Воно |
коти́ть | коти́в коти́ла коти́ло | коти́тиме) | — |
| Ми | коти́м(о́) | коти́ли | коти́тимем(о) | коті́м (-імо́) |
| Ви | котите́ | коти́ли | коті́ть | |
| Вони | котя́ть | коти́ли | коти́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | котячи́ | |||
| Дієприсл. мин. ч. | коти́вши | |||
| Безособова форма | — | |||
котити (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.
Корінь: -кот-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [kɔˈtɪte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |