Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	кочу́	коти́в	коти́тиму	—
Ти	коти́ш	коти́в коти́ла	коти́тимеш	коти́
Він Вона Воно	коти́ть	коти́в коти́ла коти́ло	коти́тиме)	—
Ми	коти́м(о́)	коти́ли	коти́тимем(о)	коті́м (-імо́)
Ви	котите́	коти́ли		коті́ть
Вони	котя́ть	коти́ли	коти́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	котячи́
Дієприсл. мин. ч.	коти́вши
Безособова форма	—

котити (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -кот-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: котить ^(ru)

котити