конруа
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | конруа́ | конруа́ |
| Р. | конруа́ | конруа́ |
| Д. | конруа́ | конруа́ |
| З. | конруа́ | конруа́ |
| Ор. | конруа́ | конруа́ |
| М. | конруа́ | конруа́ |
| Кл. | конруа́* | конруа́* |
кон-ру-а́
Іменник чоловічого роду, незмінний (відмінювання 0).
Корінь: -конруа-.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- істор. в часи середньовіччя група лицарів кількістю від п'яти до десяти осіб, які навчались і воювали разом. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від старофранцузького conroi
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |
Джерела ред.
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Іменник.
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??