конруа
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | конруа́ | конруа́ |
Р. | конруа́ | конруа́ |
Д. | конруа́ | конруа́ |
З. | конруа́ | конруа́ |
Ор. | конруа́ | конруа́ |
М. | конруа́ | конруа́ |
Кл. | конруа́* | конруа́* |
кон-ру-а́
Іменник чоловічого роду, незмінний (відмінювання 0).
Корінь: -конруа-.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- істор. в часи середньовіччя група лицарів кількістю від п'яти до десяти осіб, які навчались і воювали разом. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від старофранцузького conroi
Переклад
ред.Список перекладів | |
|
Джерела
ред.Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.
Іменник.
Корінь: --.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??