коник-гуцулик
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ко́ник-гуцу́лик | ко́ники-гуцу́лики |
| Р. | ко́ника-гуцу́лика | ко́ників-гуцу́ликів |
| Д. | ко́никові ко́нику-гуцу́ликові гуцу́лику |
ко́никам-гуцу́ликам |
| З. | ко́ника-гуцу́лика | ко́ників-гуцу́ликів |
| Ор. | ко́ником-гуцу́ликом | ко́никами-гуцу́ликами |
| М. | ко́никові, ко́нику-гуцу́ликові, гуцу́лику | ко́никах-гуцу́ликах |
| Кл. | ко́нике-гуцу́лике | ко́ники-гуцу́лики |
ко́-ник-гу-цу́-лик
Іменник, істота, чоловічий рід. Корінь: -коник-; корінь: -гуцул-; суфікс: -ик.
Вимова ред.
- МФА : [ˈkɔnek-ɦʊˈt͡sulek] (одн.), [ˈkɔneke-ɦʊˈt͡suleke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- порода коней, хована на Гуцульщині. ◆ Т. Крах підкреслює також, що Гуцули скотарі, та й він звертає увагу на коників-гуцуликів, яких походженє виводить від орієнтальних жеребців, годованих на Буковині за часів турецького панованя. «Записки Наукового товариства імени Шевченка Том» Джерело — shron2.chtyvo.org.ua/Naukove_tovarystvo_imeni_Shevchenka/Zapysky_Tom_123-124.pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |