комільфо
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | комільфо́ | комільфо́ |
Р. | комільфо́ | комільфо́ |
Д. | комільфо́ | комільфо́ |
З. | комільфо́ | комільфо́ |
Ор. | комільфо́ | комільфо́ |
М. | комільфо́ | комільфо́ |
Кл. | комільфо́* | комільфо́* |
ко-міль-фо́
Іменник чоловічого роду, незмінний (відмінювання 0).
Корінь: -комільфо-.
Вимова
ред.Семантичні властивості
ред.Значення
ред.невідм., книжн.
- у знач. присл. як треба, як належить, пристойно. [≈ 1] ◆ Мітелик використав цю мить, щоби зазирнути за низький виріз Анжелиного халатика. Там усе було комільфо В. Єшкілєв
- у знач. прикм. який відповідає правилам світської пристойності; такий, як треба. [≈ 2] ◆ Вибір одягу, вчинків, правил поведінки безпосередньо залежить від обстановки. Те, що в одній ситуації вважається комільфо, в іншій перетворюється в моветон. Джерело — із журн..
- у знач. ім. ой, хто відповідає правилам світської пристойності. ◆ Зачувши прізвище на зразок Пупопуза, випливала [Наталя Миколаївна] з кімнати…: то було щось зовсім непристойне для вух світської дами, веселощі Олександра видавалися їй зовсім не гідними комільфо О. Полторацький
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від (франц. comme il faut - букв. як потрібно, як належить)
Переклад
ред.Список перекладів | |