колач

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	кола́ч	колачі́
Р.	колача́	колачі́в
Д.	колаче́ві колачу́	колача́м
З.	кола́ч	колачі́
Ор.	колаче́м	колача́ми
М.	колачі́ колачу́	колача́х
Кл.	колачу́*	колачі́*

ко-ла́ч

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -колач-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. те ж саме, що калач ◆ …у давніх книжках (наприклад Ольга Франко, 1929 рік) є приписи, що «Потягнути бабі можна довільною поливою, поданою при тортах», а колачі «посипати краяними мікдалами, кристалевим цукром і цинамоном». ◆ Взагалі, в Галичині було 3 віді великоднього хліба – паски, колачі і бабі. ◆ Паски і калачі пеклися з майже однакового тіста, десь на 10 яєць, лиш паски були обов'язково круглими і солодшими, колачі – менш солодкими і з заплетеними косами.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: кулич (ru) чол.