кобіта

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	кобі́та	кобі́ти
Р.	кобі́ти	кобі́т
Д.	кобі́ті	кобі́там
З.	кобі́ту	кобі́т
Ор.	кобі́тою	кобі́тами
М.	кобі́ті	кобі́тах
Кл.	кобі́то	кобі́ти

ко-бі́-та

Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -кобіт-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [koˈbʲitɐ] (одн.), [koˈbʲite] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. жінка, дівчина ◆ Весна пройшла, настало літо, я загорів, як Фантомас, тепер мені люба кобіта, скільки захочу — стільки дасть! (DZIDZIO [1])

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від польського слова kobieta, що ймовірно виводиться від слова kob – хлів, або kobyła – кобила.

Переклад

Список перекладів
Польськаpl: kobieta (pl) жін.

Джерела

• Словник УЛІФ: кобіта