клунок
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | клу́нок | клу́нки |
| Р. | клу́нка | клу́нків |
| Д. | клу́нкові клу́нку |
клу́нкам |
| З. | клу́нок | клу́нки |
| Ор. | клу́нком | клу́нками |
| М. | клу́нкі | клу́нках |
| Кл. | клу́нку* | клу́нки* |
клу́-нок
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -клун-; суфікс: -ок.
Вимова
ред.- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима. [≈ 1][▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- зав'язана кінцями хустка, шматок тканини тощо з укладеними в ній речами, пожитками й т. ін.; вузол. [≈ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Навкруги байдужі очі й обоятні постаті незнані й кожна з них свій клунок має й кожна з них несе життя свойого вюк. Джерело — Б.-І. Антонич commons:File:Антонич Б.-І. Привітання життя. Львів, 1931.pdf.
- півмішка чого-небудь як міра. [≈ 3][▲ 3] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима | |
| |
| зав'язана кінцями хустка, шматок тканини тощо з укладеними в ній речами, пожитками й т. ін. | |
| півмішка чого-небудь як міра | |