кибалка
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | киба́лка | киба́лки |
| Р. | киба́лки | киба́лок |
| Д. | киба́лці | киба́лкам |
| З. | киба́лку | киба́лки |
| Ор. | киба́лкою | киба́лками |
| М. | киба́лці | киба́лках |
| Кл. | киба́лко* | киба́лки* |
ки-ба́л-ка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кибал-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА : [keˈbɑlkɐ] (одн.), [keˈbɑlke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- луб'яне кільце для зачіски; жiночий головний убір у вигляді високої пов'язки на головi, з двома довгими кінцями, якi спадали на спину. [≈ 1][▲ 1] ◆ Розділивши волосся на дві половини і скрутивши кожну з них у джгут, жінка намотувала її на кибалку. Такі підкладки виготовляли з конопляного шнурка, скрученого полотна, дерева, лика, соломи. Накладали на голову, а опісля закручували на ній волосся. ◆ Поверх кибалки накладали очіпок, який пов'язували наміткою або хусткою. ◆ Впрягла в ґринджолята павичку, сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса Котляревський
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
