каталізатор
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | каталіза́тор | каталіза́тори |
Р. | каталіза́тора | каталіза́торів |
Д. | каталіза́торові каталіза́тору |
каталіза́торам |
З. | каталіза́тор | каталіза́тори |
Ор. | каталіза́тором | каталіза́торами |
М. | на/у каталіза́тору | на/у каталіза́торах |
Кл. | каталіза́тору* | каталіза́тори* |
ка-та-лі-за́-тор
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -каталіз-; суфікс: -атор.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- речовина, що впливає на збудження або зміну швидкості хімічної реакції, але кількість і хімічний склад її при цьому не змінюються
- перен. про те, що сприяє швидшому розвитку, здійсненню чого-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
речовина, що впливає на збудження або зміну швидкості хімічної реакції, але кількість і хімічний склад її при цьому не змінюються | |
про те, що сприяє швидшому розвитку, здійсненню чого-небудь | |