Disambig.svg Див. також Каламар.

Українська
Редагувати

каламар IРедагувати

Морфологічні та синтаксичні властивостіРедагувати

відмінок однина множина
Н. калама́р каламарі́
Р. каламарю́ каламарі́в
Д. каламарю́
калама́ре́ві
каламаря́м
З. каламар каламарі́в
Ор. каламаре́м каламаря́ми
М. каламарі́
каламарю́
каламаря́х
Кл. калама́рю* каламарі́*

ка-ла-ма́р

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -калам-; суфікс: -ар.

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

 
[1]
 
[1]
 
[1]
 
[2]

ЗначенняРедагувати

  1. чорнильниця [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ До голови йшли […] писарі з перами й здоровими каламарями в руках. І. С. Нечуй-Левицький, «Старосвітські батюшки та матушки», 1888 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Йому марилось: ось маленька світла кімнаточка, […] стіл з купою книжок на ньому, невеличкий каламар. Г. М. Хоткевич, «Блудний син», 1898 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Олівці, пера та каламарі тихо брязнули в ранцях за плечима. Ю. К. Смолич, «Дитинство», 1937 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
  2. невеличка пляшка [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Пішла стара, мов каламар // Достала з полиці. Т. Г. Шевченко, «Тополя», 1839 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
Синоніми
Антоніми
  1. ?
  2. ?
Гіпероніми
  1. ?
  2. ?
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?

Усталені словосполучення, фразеологізмиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

Від ??

ПерекладРедагувати

чорнильниця
невеличка пляшка

ДжерелаРедагувати

каламар IIРедагувати

Морфологічні та синтаксичні властивостіРедагувати

відмінок однина множина
Н. калама́р каламарі́
Р. каламарю́ каламарі́в
Д. каламарю́
калама́ре́ві
каламаря́м
З. каламар каламарі́в
Ор. каламаре́м каламаря́ми
М. каламарі́
каламарю́
каламаря́х
Кл. калама́рю* каламарі́*

ка-ла-ма́р

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -каламар-.

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

 
Каламар
 
[3], третій справа

ЗначенняРедагувати

  1. перен., зневажл. дрібний канцелярський службовець [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Цур тобі, мерзенний // Каламарю. Т. Г. Шевченко, «Сон», („У всякого своя доля…“), 8 червня 1844 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
Синоніми
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

ХолонімиРедагувати

МеронімиРедагувати

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати

КолокаціїРедагувати

Прислів'я та приказкиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

ПерекладРедагувати

дрібний канцелярський службовець

ДжерелаРедагувати