каламар
|
Див. також Каламар. |
Українська
ред.
каламар I ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | калама́р | каламарі́ |
| Р. | каламарю́ | каламарі́в |
| Д. | каламарю́ калама́ре́ві |
каламаря́м |
| З. | каламар | каламарі́в |
| Ор. | каламаре́м | каламаря́ми |
| М. | каламарі́ каламарю́ |
каламаря́х |
| Кл. | калама́рю* | каламарі́* |
ка-ла-ма́р
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -калам-; суфікс: -ар.
Вимова ред.
- МФА : [kɐlɐˈmɑr] (одн.), [kɐlɐmɐˈrʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: [калама́р]
Семантичні властивості ред.
.jpg)
Значення ред.
- чорнильниця [≈ 1] ◆ До голови йшли […] писарі з перами й здоровими каламарями в руках. І. С. Нечуй-Левицький, «Старосвітські батюшки та матушки», 1888 р. [СУМ-11] ◆ Йому марилось: ось маленька світла кімнаточка, […] стіл з купою книжок на ньому, невеличкий каламар. Г. М. Хоткевич, «Блудний син», 1898 р. [СУМ-11] ◆ Олівці, пера та каламарі тихо брязнули в ранцях за плечима. Ю. К. Смолич, «Дитинство», 1937 р. [СУМ-11]
- невеличка пляшка [≈ 2] ◆ Пішла стара, мов каламар // Достала з полиці. Т. Г. Шевченко, «Тополя», 1839 р. [СУМ-11]
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| чорнильниця | |
| |
| невеличка пляшка | |
| |
Джерела ред.
каламар II ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | калама́р | каламарі́ |
| Р. | каламарю́ | каламарі́в |
| Д. | каламарю́ калама́ре́ві |
каламаря́м |
| З. | каламар | каламарі́в |
| Ор. | каламаре́м | каламаря́ми |
| М. | каламарі́ каламарю́ |
каламаря́х |
| Кл. | калама́рю* | каламарі́* |
ка-ла-ма́р
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -каламар-.
Вимова ред.
- МФА : [kɐlɐˈmɑr] (одн.), [kɐlɐmɐˈrʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: [каламар]
Семантичні властивості ред.
.jpg)
Значення ред.
- перен., зневажл. дрібний канцелярський службовець [≈ 1] ◆ Цур тобі, мерзенний // Каламарю. Т. Г. Шевченко, «Сон», („У всякого своя доля…“), 8 червня 1844 р. [СУМ-11]
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Переклад ред.
| дрібний канцелярський службовець | |