зупинювач

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	зупи́нювач	зупи́нювачі
Р.	зупи́нювача	зупи́нювачів
Д.	зупи́нювачеві зупи́нювачу	зупи́нювачам
З.	зупи́нювач	зупи́нювачі
Ор.	зупи́нювачем	зупи́нювачами
М.	зупи́нювачі зупи́нювачу	зупи́нювачах
Кл.	зупи́нювачу*	зупи́нювачі*

зу-пи́-ню-вач

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: зу-; корінь: -пин-; суфікс: -ювач^?.

Вимова

• МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. техн. механізм або пристрій, що здійснює зупинку ‖ такий же, для забезпечення зупинки. ◆ Елеватори забезпечуються гальмами або зупинювачами для запобігання зворотного ходу тягового органу з вантажонесучими елементами. ◆ Скидачі та зупинювачі. Коли ці пристрої зняті з рейки, вони дозволяють проходження вагона

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: зупиночка ін. іменники: зупинка, зупиняльник прикметники: зупинний, беззупинний, зупинно-пересадний, зупинно-пусковий, пусково-зупинний, торговельно-зупинний дієслова: зупиняти прислівники: беззупинно, безупину

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів