зузніння
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | зузні́ння | зузні́ння |
Р. | зузні́ння | зузні́нь |
Д. | зузні́нню | зузні́нням |
З. | зузні́ння | зузні́ння |
Ор. | зузні́нням | зузні́ннями |
М. | зузні́нні зузні́нню |
зузні́ннях |
Кл. | зузні́ння | зузні́ння |
зуз-ні́н-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -зузн-; суфікси: -і-нн; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дія за значенням зузніти[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ◆ От оса так оса ! Досить і її зузніння, аби ми були вже зайняті, щось веселе для себе знайшли ! — Вертун радів й не зводив очей з оси Оса зузніла завзято, а він мовби комусь повільно і послідовно оповідав Джерело — Ivan ChendeĬ, 2003.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |