заслона
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | засло́на | засло́ни |
Р. | засло́ни | засло́н |
Д. | засло́ні | засло́нам |
З. | засло́ну | засло́ни |
Ор. | засло́ною | засло́нами |
М. | засло́ні | засло́нах |
Кл. | засло́но* | засло́ни* |
за-сло́-на
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: за-; корінь: -слон-; закінчення: -а.
Вимова
ред.- МФА : [zɐˈslɔnɐ] (одн.), [zɐˈslɔne] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- те ж саме, що завіса. [≈ 1] ◆ Україна за залізною заслоною (радіонотатки) Джерело — Українські вісті, №53 (205), рік IV, 30.06.1948.
Синоніми
- ↑ перегоро́дка, віко́нниця, фіра́нка, што́ра; нао́чник; бле́нда (оптика)
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Утворено за допомогою префіксу за- від слонити, далі від праслов'янської форми *slonītī, від котрої також виникли церк.-слов. слонити сѧ, ітер. сланяти сѧ, рос. прислони́ть, заслони́ть, укр. слони́ти «сшивать две половины штанов», белор. слонíць, болг. заслоня́, засла́ням, сербохорв. засло̀нити, за̀слони̑м, словенск. zaslóniti, —slónim, чеське sloniti, cloniti «заслоняти», словацьке slоniť, сlоniť «осіняти, осліпляти», польске słonić, в.-луж. zasłonić «закрити»; походить до праіндоєвр. *kel- «клонить». Порівнюють с латиським slenêt, -ẽju «бити, колотити» slànît «накидати, накладувати, бити, колотити», далі д.-інд. c̨ráyatē «прислоняється», c̨ráyati «прислоняє, накладує», авест. srауаtē «прислоняється», лит. šliẽti, šliejù «прислоняти», гр. κλί̄νω «склоняю, прислоняю», лат. clīnō, -ārе «нахиляти, гнути», др.-сакс. hlinôn «прислоняти, опиратися». (Використані матеріали словника М. Фасмера.)
Переклад
ред.Список перекладів | |