жмуток
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина | обм. ч. |
---|---|---|---|
Н. | жму́ток | жму́тки | жму́тки |
Р. | жму́тка | жму́тків | жму́тків |
Д. | жму́тку жму́ткові |
жму́ткам | — |
З. | жму́ток | жму́тки | жму́тки |
Ор. | жму́тком | жму́тками | — |
М. | жму́тку жму́ткові |
жму́тках | — |
Кл. | жму́тку* | жму́тки* | — |
жму́-ток
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 2 О А; тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -жмут-; суфікс: -ок [Полюга, 2009].
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- зменш.-пестл. до жмут ◆ Збігла дівчинка з сугорбка // До долини на поток, // Щоб розкидати по ньому // Жмутки зірваних квіток. Я. І. Щоголів, «Над потоком», 1894 р. [СУМ-11] ◆ Катя знайшла жмуток вати і ганчірочку і накрутила Хомі на шию такий компрес. Н. Л. Забіла, «Катруся вже велика», 1955 р. [СУМ-11]
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Утворено за допомогою суфіксу -ок від жмут, похідного утворення від дієслова жати.
Переклад ред.
Список перекладів | |