ефір
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | е́фір | е́фіри |
| Р. | е́фіру | е́фірів |
| Д. | е́фірові е́фіру |
е́фірам |
| З. | е́фір | е́фіри |
| Ор. | е́фіром | е́фірами |
| М. | на/у е́фіру | на/у е́фірах |
| Кл. | е́фіру* | е́фіри* |
е́-фір
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ефір-.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- клас органічних сполук у хімії, які містять Оксиген в формі простої ефірної групи -О- або складноефірної -О-С(О)-. ◆ Простий ефір Складний ефір, «Диетиловий ефір»
- трансляція телевізійного або радіосигналу в режимі реального часу. ◆ Прямий ефір
- в алхімії — п’ята стихія.
Синоніми ред.
- —
- живий ефір; присл. наживо
- —
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| клас органічних сполук у хімії | |
| трансляція телевізійного або радіосигналу | |
| алхімія — стихія | |