евфемізм
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | евфемізм | евфемізми |
| Р. | евфемізму | евфемізмів |
| Д. | евфемізмові евфемізму |
евфемізмам |
| З. | евфемізм | евфемізми |
| Ор. | евфемізмом | евфемізмами |
| М. | на/у евфемізмі | на/у евфемізмах |
| Кл. | евфемізму* | евфемізми* |
ев-фе-мíзм
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -евфемізм-.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- лінгв. слово чи вираз, яким замінюють у мові грубе, непристойне, з неприємним емоціональним забарвленням слово ◆ Користуємось синонімами.. у випадках так званого евфемізму…, тобто для заміни слів з неприємним змістом або забарвленням іншими словами, які не викликають грубих, неприємних і неприйнятних уявлень і почувань (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 61)
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від гр. εὐφημισμός — пом’якшений вислів, де εύ означає добре, а φημί - говорю, кажу
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 453. — http://sum.in.ua/s/evfemizm