евентив
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | евенти́в | евенти́ви |
| Р. | евенти́ва | евенти́вів |
| Д. | евенти́вові евенти́ву |
евенти́вам |
| З. | евенти́в | евенти́ви |
| Ор. | евенти́вом | евенти́вами |
| М. | на/у евенти́ву | на/у евенти́вах |
| Кл. | евенти́ву* | евенти́ви* |
е-вен-ти́в
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -евентив-.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- лінгв. слова, що передають значення миттєвих подій, зокрема і несподіваних, непередбачуваних. ◆ Цей чоловік постійно заплутувався у шнурах до електричної лампи або праски, горнятка з чаєм випорскували йому з рук і розбивалися вдрузки, ґудзики на сорочці відлітали, ножі ламалися того ж дня, коли він їх купив
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |