евентив
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | евенти́в | евенти́ви |
| Р. | евенти́ва | евенти́вів |
| Д. | евенти́вові евенти́ву |
евенти́вам |
| З. | евенти́в | евенти́ви |
| Ор. | евенти́вом | евенти́вами |
| М. | на/у евенти́ву | на/у евенти́вах |
| Кл. | евенти́ву* | евенти́ви* |
е-вен-ти́в
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -евентив-.
Вимова
ред.
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- лінгв. слова, що передають значення миттєвих подій, зокрема і несподіваних, непередбачуваних. ◆ Цей чоловік постійно заплутувався у шнурах до електричної лампи або праски, горнятка з чаєм випорскували йому з рук і розбивалися вдрузки, ґудзики на сорочці відлітали, ножі ламалися того ж дня, коли він їх купив
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| Список перекладів | |