Українська
Редагувати

Морфосинтаксичні ознакиРедагувати

відмінок однина множина
Н. діалект діалекти
Р. діалекту діалектів
Д. діалектові
діалекту
діалектам
З. діалект діалекти
Ор. діалектом діалектами
М. на/у діалекті на/у діалектах
Кл. діалекту* діалекти*

ді-а-лект

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -діалект-; закінчення:

ВимоваРедагувати

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. місцевий різновид мови; говірка ◆ Сукупність.. місцевих особливостей мови широких мас певної території і визначає діалект (говір) (Нариси з діалектології української мови, 1955, 3)

СинонімиРедагувати

  1. наріччя, говірка, говір, балачка

АнтонімиРедагувати

ГіперонімиРедагувати

ГіпонімиРедагувати

ХолонімиРедагувати

МеронімиРедагувати

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

Запозичено з грецької мови; гр. διάλεκτος "мова; розмова; діалект" є похідним від διάλέγω "розмовляю", утвореного за допомогою префікса δια- від λέγω "говорю, називаю", пов'язаного з λόγος "слово, мова".

ПерекладРедагувати

Список перекладів

ДжерелаРедагувати