діалект

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	діалект	діалекти
Р.	діалекту	діалектів
Д.	діалектові діалекту	діалектам
З.	діалект	діалекти
Ор.	діалектом	діалектами
М.	на/у діалекті	на/у діалектах
Кл.	діалекту*	діалекти*

ді-а-лект

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -діалект-; закінчення: -ø

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. місцевий різновид мови; говірка ◆ Сукупність.. місцевих особливостей мови широких мас певної території і визначає діалект (говір) (Нариси з діалектології української мови, 1955, 3)

Синоніми

1. наріччя, говірка, говір, балачка

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: діалект, діалектизм, діалектик, діалектика, діалектолог, діалектологія прикметники: діалектальний, діалектичний, діалектологічний прислівники: діалектично

Етимологія

Запозичено з грецької мови; гр. διάλεκτος "мова; розмова; діалект" є похідним від διάλέγω "розмовляю", утвореного за допомогою префікса δια- від λέγω "говорю, називаю", пов'язаного з λόγος "слово, мова".

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: dialect Болгарськаbg: диалект Бретонськаbr: дыялéкт Грецькаel: διάλεκτος Македонськаmk: dialekt Польськаpl: dialekt Російськаru: диалект Словацькаsk: dialekt Словенськаsl: dialékt Хорватськаhr: диjàлек(а)т Чеськаcs: dialekt

Джерела

• Словник УЛІФ: діалект