дривітня
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | дриві́тня | дриві́тні |
| Р. | дриві́тні | дриві́тнь |
| Д. | дриві́тні | дриві́тням |
| З. | дриві́тню | дриві́тні |
| Ор. | дриві́тнею | дриві́тнями |
| М. | дриві́тні | дриві́тнях |
| Кл. | дриві́тне* | дриві́тні* |
дри-ві́т-ня
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -дрив-; суфікси: -іт-н; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА : [dreˈu̯ʲitʲnʲɐ] (одн.), [dreˈu̯ʲitʲnʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Значення ред.
- те ж саме, що древитня. ◆ немає прикладів застосування.
- приміщення для дров.
Синоніми ред.
- дре́витня, дри́витня, дривітня, дри́витинь, -тня
- —
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: дривітня
- Leksykohrafichnyĭbi︠u︡letenʹ, Томи 4 – 9. Vyd-vo Akademïi nauk Ukr. RSR, 1954, с. 12