дотеп
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | до́теп | до́тепи |
| Р. | до́тепу | до́тепів |
| Д. | до́тепові до́тепу |
до́тепам |
| З. | до́теп | до́тепи |
| Ор. | до́тепом | до́тепами |
| М. | на/у до́тепу | на/у до́тепах |
| Кл. | до́тепу* | до́тепи* |
до́-теп
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: до-; корінь: -теп-.
Вимова ред.
- МФА : [ˈdɔtep] (одн.), [ˈdɔtepe] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- те ж саме, що дотепність. ◆ …А може ти й кого сховала вже, га? І, радіючи вельми з такого свого дотепу, Чуб засміявся, тішачись у душі, що він сам один здобувся на ласу в Солохи. М. В. Гоголь, «Різдвяна ніч» Джерело — uvan.org/uploads/narodna-volia/1941/Narodna-vola-1941-010.pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |